Після того, як 22 травня 2020 року президентом України був підписаний Закон 1210 – напрямок держави став абсолютно ясним. Тепер Україна буде прямувати на великій швидкості в бік спрощення та прозорості податкової системи, деофшоризації та виконання правил BEPS. Вже було багато про це сказано, проте зараз український бізнес опинився в новій реальності. 

І тепер кожна компанія, де кінцевим бенефіціаром є фізична особа резидент України, має стислі терміни для того, щоб навести порядок у своїй структурі. Про те, як Закон 1210 або правила КІК вплинуть на ведення українського бізнесу, ви дізнаєтеся із цієї статті.

Що означають правила КІК?

В сучасному світі правила КІК носять рекомендації ОЕСР які діють за правилами BEPS. Їх мета спрямована на ефективний захід з боротьби з ухиленням оподаткування. Під правилами КІК заведено розуміти механізм дій, спрямованих на обкладання прибутку іноземних компаній, в тому числі трастів й партнерств. Простими словами, якщо у фізичної особи є іноземна компанія, яка потрапляє під правила КІК, то така фізична особа зобов’язана буде її задекларувати та сплатити податок на прибуток на території України.

У чому відмінність простої компанії від КІК?

КІК складається з трьох основних критеріїв, які допомагають відрізнити її від звичайної компанії.

• I Критерій – центр життєвих інтересів. Тут важливо відразу прояснити, що наявність паспорта іншої держави не означатиме, що ви не є податковим резидентом України. Що означає центр життєвих інтересів? Якщо ваша сім’я, діти та робота знаходяться на території України, це означає, що ви 100% є резидентом України.
• II Критерій – наявність іноземної компанії, трасту, партнерства або фонду, розташованого на території будь-якої іноземної держави, не обов’язково офшорної.
• III Критерій – наявність контрольної функції, тобто фізична особа повинна бути наділена контрольною функцією в такій фірмі, як фізично, так і юридично.

До того ж, до особи, що контролює, відноситься фізична особа податковий резидент України у володінні якої є:

• частина корпоративних прав на юридичну особу
• право на отримання певної частини активів в момент ліквідації юридичної особи
• право на отримання частини розподіленого прибутку такої фірми
• наявність права голосу в найвищому органі такого підприємства

І ще дуже важливий момент, уникнути визнання такої фізичної особи що є особою, яка контролює КІК не вийде навіть у тому випадку якщо буде використовуватися номінальний акціонер. 

Та навіть попри те, що законодавчо це не заборонено, це не є рятівним способом позбавлення від відповідальності щодо виконання певних вимог перед податковим органом. Отже, резюмуючи все вищесказане можна сказати наступне, компанія буде вважатися КІК якщо:

• власник (кінцевий бенефіціар) компанії володіє пакетом акцій 50% та більше
• власник (кінцевий бенефіціар) компанії володіє пакетом акцій 25%, а з 2023 року 10%, за умови, що володіння буде ще й розділене між іншими учасниками резидентами України
• власникам (або кінцевим бенефіціарам), яким сумарно належить 50% й більше акцій компанії
• особа, яка самостійно або разом з іншими резидентами України, фактично контролює іноземну компанію

Як бачите, навіть при мінімальному контролі над такою компанією, уникнути застосування правил КІК не вийде.

Винятки Закону 1210

Звичайно, будь-які правила завжди мають винятки. Так Закон 1210 виключає такі категорії, як бухгалтер, юрист, аудитор, керівник підприємства, який діє виключно в рамках інтересів підприємства згідно із затвердженими професійними стандартами. Всі ці особи не потрапляють під категорію контрольованої особи іноземного підприємства.

Особливості оподаткування КІК в Україні

Вивчивши основні моменти чинного закону 1210, пропонуємо перейти до грошей. Прибутком контрольованої іноземної компанії буде вважатися прибуток такої компанії до сплати нею податків. Розподіляться такий прибуток буде з урахуванням даних з її фінансової звітності. 

Кінцевим платником податку контрольованої іноземної компанії буде її кінцевий бенефіціар. Дохід такого підприємства підлягає обов’язковому оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб у розмірі 18%, включаючи й момент розподілу дивідендів.

У разі відсутності затвердженої звітності фізична особа резидент, що контролює підприємство, зобов’язана самостійно підготувати всю необхідну звітність згідно із затвердженими стандартами. Також, не забувайте про сплату ще й військового збору у розмірі 1,5%.

Коли податок не треба сплачувати?

Оподаткування та формування затвердженої форми звітності не потрібно в деяких випадках, а саме коли:

• КІК – це публічна компанія, а її акції беруть участь в торгах на визнаних біржах
• КІК – це благодійна організація, прибуток якої не бере участі в розподілі

валового доходу всіх іноземних компаній фізичної особи резидента та не перевищує 2 млн євро у звітному періоді

• КІК розташовано на території держави, з якою в України діє податкова угода, а також така держава не входить до переліку ТЦУ (трансфертне ціноутворення), але і тут є два основних критерії:

1. частка пасивного доходу такого підприємства не перевищує 50% від її валового доходу
2. підприємство сплачує податок на прибуток згідно з ефективною корпоративною ставкою у розмірі не нижче корпоративної ставки в Україні, але не менше ніж 13%.

Всі вищеописані критерії дають законне право не сплачувати податок, АЛЕ від декларування КІК це не звільняє. Тож декларування має бути виконано в будь-якому випадку!

Як декларувати КІК в Україні у 2020 році?

Згідно з чинним законом 1210 кожен резидент, якщо він стає бенефіціаром такої іноземної компанії, в обов’язковому порядку повинен повідомляти податкові органи. До того ж, враховуйте ще й той момент, що абсолютно всі фінансові й державні установи, та банки тепер також будуть в обов’язковому порядку повідомляти податкові органи про факт наявності КІКа у такої фізичної особи резидента.

Декларуванню підлягають підприємства, які територіально розташовані на території держави з високими податковими ставками. Винятком, коли декларування дійсно не знадобиться – це коли КІК є публічною, а її акції беруть участь в торгах на визнаних біржах.

Закон 1210 – що тепер робити українському бізнесу?

Ну, по-перше, не варто впадати в паніку. Завжди є варіанти, як все упорядковувати законним і правильним способом. До того ж, час ще є, Закон 1210 набере чинності 1 січня 2021 року. Але, в нас ще до сих пір немає чіткої визначеності за який рік необхідно буде відзвітувати бізнесу. 

Тож ми підготували невеликий чек-лист для українського бізнесу. Отже, що вам потрібно вже зробити

• Проаналізувати структуру своєї компанії, важливо зрозуміти попадає вона під вимоги КІК.
• Уточніть яка резидентність у кінцевого бенефіціара власника підприємства, якщо це фізична особа резидент України, оцініть які наслідки можуть виникнути у майбутньому.
• Проаналізувати структуру підприємства на відповідність критеріям роботи із пов’язаними особами.
• Проаналізувати всі банківські транзакції, важливо зрозуміти, рівень активних та пасивних операцій фірми, він має становити не більше 50% пасивних операцій.
• Перевірити наявність первинної документації підприємства, а також всю податкову звітність.
• Заручитися підтримкою фахівців, які допоможуть вам супроводити весь процес з урахуванням чинного законодавства.

Як правила КІК в Україні вплинуть на ведення бізнесу? До чого вже готуватися?

Мабуть, важливо прийняти той факт, що Україна все ж таки вже почала рухатися на зустріч до BEPS, який так чи інакше вплине на весь український бізнес. Та вже зрозуміло, що податкові правила в усьому світі посилюються. Ще буквально років 10 тому відкрити компанію в офшорі було легко, але зараз все інакше. 

Починаючи від відмов іноземних банків у відкритті корпоративних рахунків і закінчуючи законодавчими обмеженнями податкової оптимізації – кожного разу цей процес стає складнішим.

Українському бізнесу вже зараз потрібно вивчити чинні правила і прийняти їх, це єдиний варіант, здатний допомогти в подальшому розвитку. До того ж, варто вже зараз починати рухатися вбік наведення порядку в структурі фірми.

Компанія Offshore Pro Group готова надати вашому бізнесу професійні послуги в оцінці податкових ризиків, а також структуруванню бізнесу з урахуванням майбутніх правил BEPS, зв’яжіться з нами електронною поштою: [email protected] для попереднього запису на безкоштовну консультацію.