Інвестування стартапів або куди IT-гіганти вкладають свої гроші?
Високі технології не дозволяють кризі, що вибухнула після COVID-19, зменшити свої апетити щодо перспективних стартапів. Більш того, можна зробити висновок, що навпаки, пандемія простимулювала попит великих інвесторів щодо технологічних проєктів. Але є певні умови: стартапи повинні мати потребу в інвестиціях та не мати грошової ліквідності. Як це пов’язано? Пропонуємо розібратися в цьому прямо зараз.
Вигідна угода Facebook
В середині травня сервіс по швидкому пошуку та обміну анімованими й зацикленими відео без звуку (аналог gif-файлів) Giphy був придбаний компанією Facebook для подальшої інтеграції з Instagram. Операція була здійснена за $400 млн, що за попередньою оцінкою компанії склало значно менше від, зробленої у 2016 році, коли її вартість перевищувала $600 млн.
Тож саме ця угода і розпочала бум великих угод з технологічними стартапами в умовах глобальної економічної кризи.
Полювання за вигідними стартапами з боку найбільших технологічних компаній США почалася у 2-му кварталі 2020 року. За даними PitchBook (компанії, що надає дані в дослідженнях, технологіях і венчурних інвестиціях), за першу половину 2-го кварталу 2020 року Amazon, Apple, Facebook та Microsoft уклали венчурні угоди на загальну суму $7,5 млрд, що перевищило останній максимум 4-го кварталу 2018 року, коли Microsoft поглинув GitHub за $7,5 млрд.
І хоча більша частина цих сум припадає на придбання Facebook індійської платформи Jio за $5,7 млрд, інші гіганти також продовжують агресивно полювати на потрібні їм стартапи й набирають обертів.
У першій половині травня 2020 року Microsoft погодився на придбання компанії Metaswitch Networks, що займається віртуальними мережами, а Apple, як повідомляється, вже купила NextVR – стартап, що пропонує швидке створення 3D-інтер’єрів та речей у віртуальній реальності.
Інвестиції та нові поглинання говорять про впевненість технологічних компаній в майбутньому цифрової реальності, яка настане після виходу людства із самоізоляції. Курсові вартості акцій Facebook, Apple, Microsoft і Amazon, вже, відновилися після березневого спаду та торгуються близько або навіть вище докризових рівнів.
Водночас COVID-19, навпаки, був менш доброзичливим до стартапів що зростали, які вдавалися до масових звільнень й готувалися до скорочення своїх витрат у відсутності фінансових запасів ліквідності. Тож саме, ситуація з нелегким фінансовим становищем і дала той поштовх до придбання Giphy, ціна якої впала приблизно на $200 млн, в порівнянні з 2016 роком.
Якщо подібні умови збережуться, а мультиплікатори оцінки будуть знижуватися, то корпорації, які мають потужну ліквідність в готівці можуть розраховувати на придбання якісних та перспективних стартапів зі значною знижкою, ніж вже встиг скористатися Facebook.
Багатьом стартапам, найближчим часом, можуть знадобитися додаткові джерела ліквідності, щоб не втратити ринок, ключових менеджерів та залишитися на плаву, стикаючись зі складними економічними перспективами. Саме тому зараз збільшився інтерес великих технологічних компаній щодо оцінки масштабованих проєктів.
Як не стати легкою жертвою пандемії або мішенню для поглинання конкурентами або великими технологічними компаніями? Тут слід все ж таки спробувати уникнути пропозицій щодо оцінки з боку компаній, готових скористатися важким кризовим становищем для недружнього або агресивного поглинання.
Разом із цим, незалежно від відносин між стартапами й великими технологічними компаніями, пандемія посилила загальну суспільну підтримку проєктів, що пропонують рішення у сфері віддалених комунікацій і роботи.
За квітневим опитуванням, проведеним в США, приблизно 40% американців позитивно ставляться до технологічних галузей. Такий показник став максимальною оцінкою за багато років.
І вже зрозуміло, що пандемія може стати тим зрушенням масової свідомості населення, яка призведе до величезного попиту на продукти та послуги високотехнологічних компаній в найближчі роки. Причому, більшість цих продуктів напевно ще не розроблені, а тільки осмислюються. Саме за таких обставин, багато майбутніх технологічних гігантів народжувалися в роки великих економічних криз, коли гостро виявлялася та чи інша проблематика.
Наприклад, унікальна пропозиція від Uber була заснована на 2-х проблемах, які виникли у 2008 році: необхідність у швидкому замовленні недорогого таксі та в потребі підробітку на особистому транспорті у вільний час від роботи.
До того ж, обидві ці проблеми були й раніше, проте технології масового інтернету, які стали доступними й на смартфонах у тому числі, дозволили розробити й запропонувати унікальний продукт: платформу для розміщення, виконання та оплати клієнтами онлайн замовлень на перевезення по місту у непрофесійних таксистів.
Виходячи з цього прикладу, наявність кризи та тенденції, що вже намітилася на поглинання або розорення слабких стартапів, можна зробити припущення, що розвиток технологічних стартапів, які розв’язують численні проблеми в області віддаленої роботи людей, отримають потужний поштовх у розвитку вже найближчим часом.
Більш того, у нових проєктів буде більше часу для свого розвитку до початку наступної кризи, яка відбудеться не раніше ніж через 5-10 років від нинішньої. Тож всі стартапи, які розпочали свої проєкти наприкінці економічного циклу приречені на жорстку конкуренцію за клієнтів та змушені будуть або закритися, або продатися за заниженою вартістю більш сильнішим компаніям. Тож як кажуть, король – помер. Хай живе, наступний король.
Де найкраще розпочати технологічний стартап?
Наслідки пандемії можуть зробити так, що безпосередній початок бізнес-проєктів може бути здійснено будь-де. Тим більше, що до появи перших клієнтів, можна взагалі не піклуватися про корпоративну структуру, тому що невідомо чи буде ваш продукт цікавим для використання чи ні, чи можливо виникне потреба взагалі закривати проєкт.
Природно, що будь-який стартап спочатку повинен уявити собі свого клієнта та визначити в якій країні він розташований. Як тільки ви зробите перший мінімально життєздатний продукт та здійсните перші продажі, ви зможете представити свій бізнес-план інвесторам.
Тому відповідь на питання, де краще всього розвивати стартап може бути таким: там де розташовані ваші клієнти. Це не догма, але при такому розкладі, ви маєте всі підстави для отримання фінансування вашого бізнес-проєкту.
Вам пощастить, якщо клієнти та інвестори також будуть розташовані в одній країні. Це спростить розуміння як генерується та розподіляється ваш прибуток. Проте, це не є обов’язковим, тому що багато прикладів, коли інвестори були іноземними громадянами або юридичними особами.
Тож для успішного розвитку стартапу потрібно:
- Розвинене інвестиційне законодавство та інфраструктура. Для розвитку проєкту необхідні не тільки вільні інвесторські кошти, але й законодавство та юридична практика. Свого роду це культура й суспільство як стартапів, так і інвесторів різного рівня компетенції та фінансових можливостей;
- Наявність високопрофесійної спільноти фахівців в тій сфері, в якій планується ваш стартап. Без талановитих ключових фахівців, які здатні на геніальні рішення й створення продукту, жодному стартапу не вдасться бути успішним у висококонкурентному середовищі;
- Бажані податкові пільги для компаній, що розвивають інноваційні та проривні технології;
- Наявність в країні вільних фінансових ресурсів, які вигідно вкладати в нові бізнес-проєкти. У цьому сенсі всі країни з низькими ставками залучення вільних коштів є привабливими для стартапів, які дають в середньому більшу вигоду в разі швидкого масштабування.
З точки зору цієї логіки, кращими місцями для розвитку стартапу є такі країни:
- США та Канада для Північної Америки;
- Великобританія, Естонія, Нідерланди й Люксембург для Європейського Союзу;
- Сінгапур та Гонконг для проникнення на ринки Азії.
У всіх цих країнах є все або більшість необхідних умов для успішного інвестування і розвитку технологічного стартапу.
У разі, якщо ви зацікавлені в консультації з вибору країни для розвитку вашого стартапу, відкриття корпоративного або особистого рахунку за кордоном, зв’яжіться з нами електронною поштою: [email protected].
І вже протягом кількох годин ми зв’яжемося з вами та відповімо на всі ваші запитання, які стосуються успішного розвитку міжнародних стартапів.
Крім того, ми підкажемо яким чином можна отримати посвідку на проживання або Startup візу там, де це може бути застосовано й буде найбільш актуальним для вашого проєкту.
Гарантуємо професіоналізм та конфіденційність всієї отриманої від вас інформації. Ми намагаємося вибудувати довгострокові й взаємовигідні відносини з нашими клієнтами. Тому, напишіть нам сьогодні, щоб не було можливості забути та пошкодувати про це завтра.
Чи варто шукати інвестиції під час кризи?
Самі інвестиції – можливо що ні, тому що оцінка вашого проєкту буде мінімальною. Таким чином інвестор отримає максимум за мінімальною ціною. Ви, як засновник стартапу будете в програші. А ось що обов’язково слід зробити – це розробити мінімально життєздатний продукт без залучення інвесторів й при мінімальних витратах спробувати його випробувати на реальних користувачах. Нехай безкоштовно, за допомогою розстрочки або в кредит. Але, ви отримаєте зворотний зв’язок від потенційних покупців. Після цього, можна буде вже більш впевнено й спеціалізовано шукати інвесторів. Бо наразі ви вже будете впевнені, що потрібно робити, та будете знати, як влаштована економіка продукту та кому він потрібен.
Чому інвестори шукають проєкти в кризу?
Це відбувається тому, що більшість зростаючих проєктів, які вийшли на операційну діяльність перед самою кризою, відчувають дефіцит ліквідності фінансових коштів. Тому, оцінки компанії на нульових цифрах потоку готівки будуть мінімальними. А з урахуванням необхідності в ній, перспективний стартап буде поступливішим, тому що йому потрібно вижити за всяку ціну. Тому угода може бути закрита за мінімальною ціною пропозиції та будь-який інвестор отримає значну премію при подальшому виході з проєкту, коли ринок буде на підйомі, а оцінка у стартапі буде вже зовсім іншою.Придивіться до заходів держпідтримки або навіть кредитування, щоб не стати жертвою кризи.
Як стартапу вижити під час кризи?
Є багато перспективних ідей, здатних так чи інакше підтримати стартап під час кризи. Скорочуйте витрати. Надсилайте співробітників в тимчасові неоплачувані відпустки. Шукайте держпідтримки. Пробуйте пільгове кредитування на постійні витрати, які неможливо скоротити. Домовляйтеся з боржниками та кредиторами про реструктуризацію й пролонгацію заборгованості. Продумайте альтернативні або суміжні продукти й послуги, які б могли мати попит саме під час кризи. Все заради ліквідності. Спробуйте зберегти не тільки компанію, але й людей, технології, клієнтів та свою участь у всій цій історії. Далі буде легше, бо переможець отримає все!